Голод 33-го - біль душі і память серця...

2019-11-23

Сколихнулась Україна від скорботи і жалю. Визнаючи українських селян жертвами геноциду 1932-1933років,ми не лише увічнюємо пам'ять про загиблих, а прагнемо постати справді державотворчою нацією,цивілізованою і гуманною,шанобливою і культурною, здатною до прозріння і спокути. Відродження можливе лише тоді,коли народ не втратив своєї пам'яті.

Достигали жита. І тремтіли дитячі коліна-
Косоокої смерті чорнів продірявлений плащ...
Вимирало село-потопала в сльозах Україна,
І розгублене небо ковтало задушений плач.
Голодомор 1932-1933рр.-одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. Голодомор- масове вбивство мільйонів українців,цинічне,цілеспрямоване, безжальне. Розправа над непокірними,знищення українського селянства.
Вихованці нашого закладу під керівництвом культорганізатора Татусько О.М.. згадали усіх тих,хто страждав і помер під час великого Голодомору. Запалили свічку, щоб пом'янути невинно вбитих. Приєдналися до священого вогню- частинки вічного.Нехай світло цих свічок буде даниною тим,хто навічно пішов від нас.
Засвіти свічу,засвіти!
Хай здригнуться від правди світи.
Хай дізнається вся Земля:
Панахиду Вкраїна справля...